Автор фото, Daniel Taylor-Sweet/BBC
Підпис до фото, Журналістці BBC Гейзел Мартін сказали повністю відмовитися від алкоголю
Коли мені був 31 рік, лікарі сказали мені, що якщо я не перестану вживати алкоголь, я можу померти.
Я була шокована, адже я не пила щодня, я ніколи не пила сама – натомість я випивала, бо мені це подобалося як елемент соціалізації, а не тому, що я відчувала залежність.
Але за визначенням, моє споживання алкоголю з пізнього підліткового віку до 30 років було надмірним. Це здавалося нормальним, адже люди навколо мене робили те саме – однак тепер мені довелося за це розплачуватися.
Нещодавно я народила дитину й пішла до лікаря, бо постійно відчувала втому. Мені призначили аналізи крові та перевірку функцій печінки.
Вони показали, що у мене серйозний фіброз печінки, пов’язаний із вживанням алкоголю – тобто сильні рубці на печінці, скоріш за все, через мою звичку пити.
Я ішла додому з лікарні в заціпенінні, з донькою в колясці. Якщо це сталося зі мною, думала я, то я не можу бути такою єдиною.
Я вирішила дізнатися, як це пов’язано з культурою споживання алкоголю у Британії, і почала вивчати це питання для BBC Panorama.
Смертність, пов’язана з алкоголем, у Великій Британії зараз досягла найвищого рівня з початку обліку в 2001 році.
Попри те, що ця проблема, без сумніву, є більшою у чоловіків, особливо старшого віку, згідно з даними Управління національної статистики (ONS) за 2001-2022 роки, зараз від захворювання печінки, пов’язаного з алкоголем, помирає більше жінок у віці до 45 років, ніж будь-коли раніше.
Підпис до фото, Професорка Деббі Шоукрос каже, що дедалі більше молодих людей лікуються від захворювань печінки та печінкової недостатності
Якщо ми випиваємо певну кількість алкоголю за один прийом – наприклад, протягом одного вечора – це може завдати набагато більшої шкоди, ніж якщо ми вип’ємо ту саму кількість протягом тривалого періоду.
Останні дослідження, проведені командою Університетського коледжу Лондона та Оксфордського та Кембриджського університетів, показують, що такі запої можуть бути у рази більш шкідливими для печінки.
Коли ми чуємо про запої, ми схильні уявляти людей, які п’яні виходять із барів і падають на автобусних зупинках. Але насправді кількість випитого алкоголю, що потрапляє під це визначення, є меншою, ніж може здаватися.
У Великій Британії надмірним питтям вважається вживання шести або більше одиниць алкоголю за один раз для жінок і восьми або більше для чоловіків. Це два великих келихи вина для жінки.
У лікарні Королівського коледжу в Лондоні консультантка-гепатологиня Деббі Шоукрос розповіла мені, що вона регулярно лікує жінок середнього класу у віці 40-50 років із захворюваннями печінки.
“Вони не алкоголіки… але вони просто мають звичку забагато пити”, – каже вона.
Мені ще немає 40, але такий опис цілком мені відповідає.
Коли я була молодшою, я легко випивала більше, ніж те, що вважають надмірною кількістю алкоголю, за один вечір із друзями. І я взагалі не звертала на це уваги, поки мені не поставили діагноз.
Після того, як мої аналізи крові показали відхилення від норми, мене відправили до лікарні Нью-Вікторія в Глазго, де мені зробили УЗД і, нарешті, фібросканування. Все це відбувалося приблизно протягом року.
Фібросканування – це тип неінвазивного ультразвукового дослідження, який вимірює жорсткість печінки. Показник 7 кПа (одиниця вимірювання рівня кисню в крові) або нижче вважається нормальним. Мій показник був 10,2.
Це свідчило про серйозні рубці – якби їх не виявили і якби я не кинула пити, вони могли б перерости в цироз.
Мені поставили діагноз у лютому 2024 року. Мій лікар сказав, що якщо я відмовлюся від алкоголю, є ймовірність того, що моя печінка зможе відновитися.
Автор фото, Rachel Adam
Підпис до фото, Гейзел (на фото ліворуч із подругою) почала пити у компанії у підлітковому віці, і це вважалося нормою
Мені пощастило, що проблему виявили вчасно, і я мала змогу її вирішити.
У моєму випадку про неї сигналізувала втома.
Однак підступність захворювання печінки полягає в тому, що часто воно не має початкових симптомів.
70% людей із термінальною стадією захворювання печінки нічого не підозрюють, доки їх не госпіталізують із такими симптомами, як жовтяниця, затримка рідини та аномальна кровотеча.
Саме це сталося з 39-річною Еммою Джонс із північного Уельсу. Я зустрілася з нею через 15 місяців після її успішної трансплантації печінки.
Як і я, Емма мала успішну кар’єру та насичене світське життя – і любила випити. Але під час карантину через Covid вона втратила контроль – і дійшла до того, що випивала три пляшки вина на день.
Підпис до фото, Емма каже, що їй пощастило залишитися живою
Емму госпіталізували до лікарні, де у неї виявили останню стадію захворювання печінки. Їй сказали, що їй лишається жити менше 36 годин.
Однак вона дивом вижила і, після необхідних шести місяців тверезості, їй зробили трансплантацію печінки.
Зараз у Емми триває процес відновлення, який передбачає серйозні життєві зміни. Вона прийматиме препарати проти відторгнення печінки до кінця свого життя та має пригнічений імунітет, тобто її організму важче боротися з інфекціями та хворобами.
Але вона жива, здорова і каже, що перебуває в найкращому стані за все своє життя. Її позитивність і рішучість надихають.
Час джина
Згідно з останніми статистичними даними ONS, починаючи з 2018 року захворювання печінки незмінно входять до трійки головних причин смерті щороку серед жінок віком 39-45 років.
“Кількість жінок, що вживають алкоголь, зросла майже вдвічі за дуже короткий проміжок часу… приблизно за 10 років”, – каже професорка Фіона Мішем, провідна експертка із вживання алкоголю та наркотиків з Ліверпульського університету.
Її дослідження свідчать про те, що в 1990-х і 2000-х роках алкогольна індустрія зосередилася на жінках, використовуючи фемінізм, розширення прав і можливостей жінок як маркетинговий інструмент.
Вона вважає, що ці практики сформували культуру вживання алкоголю в цілого покоління молодих жінок, що матиме довготривалі наслідки.
“Зараз ми бачимо, що серед молодих людей споживання алкоголю падає найшвидше, але для людей у віці 30, 40 і 50 років воно залишається доволі стабільним”, – каже вона.
В алкогольній промисловості сьогодні зберігається такий самий агресивний підхід, вважає професорка Керол Емслі з Каледонського університету Глазго. Лише зараз вони рекламують такі речі, як просекко, “час джина” і “час вина” як спосіб для жінок розслабитися та подбати про себе після важкого дня.
Portman Group, яка представляє алкогольну промисловість, заявила:
Хоча “збільшення захворювань печінки, пов’язаних із вживанням алкоголю, як серед жінок, так і чоловіків у Британії викликає серйозне занепокоєння, важливо пам’ятати, що алкоголь завжди був легальним продуктом”.
У заяві компанії йдеться, що її Кодекс “не забороняє конкретно гендерно орієнтований маркетинг”, але встановлює “мінімальні стандарти для виробників алкоголю, щоб відповідально продавати свою продукцію”.
У компанії додали, що вони “прагнуть докладати зусиль до сприяння помірному вживанню алкоголю, а також притягненню алкогольної промисловості до відповідальності”.
Через кілька місяців після діагнозу я зробила повторне фібросканування, щоб перевірити, чи відбулося покращення.
Я відчула полегшення, коли побачила, що мої показники змінилися з 10,2 до 4,7 – повернулися до нормального здорового діапазону.
Мене здивував позитив, який принесла відмова від алкоголю за такий короткий проміжок часу.
Я не планую знову пити – мені порадили цього не робити.
Я не пила вже майже рік, і почуваюся набагато краще, але я все одно трохи сумую за цим.
Алкоголь укорінився в нашій культурі. Ми п’ємо на днях народженнях, весіллях і похоронах. І, звичайно, на різдвяні та новорічні свята.
Коли я росла, вживання алкоголю вважалося нормою, і я, мабуть, навіть до кінця не усвідомлювала цей тиск, доки не була змушена повністю кинути пити.
Однак тверезість далася мені непросто. Знадобилося багато часу, щоб перепрограмувати мозок так, щоб він не потребував алкоголю як винагороди або як спосіб розслабитися та повеселитися в компанії.
Я думаю, що це було частиною проблеми для мене раніше, і залишається проблемою для нашого суспільства зараз.
Матеріал підготовлений за участю Ембер Латіф і Кірсті Брюер
