Психологічний тиск на працівників, приниження їх честі та гідності, образливі слова в бік колеги — все це прояви мобінгу. Цькування на роботі є злочином, який тягне за собою відповідальність у вигляді штрафів і навіть звільнення.
Сайт Новини.LIVE розповідає, що чекає українців за мобінг на робочому місці.
Відповідальність за мобінг
Цей термін внесли до Кодексу про адміністративні правопорушення і до Кодексу законів про працю відносно нещодавно, проте у суспільстві його прояви існують давно. Щоб мінімізувати подібні випадки у трудових відносинах, у законі прописали фінансові санкції за умисне та систематичне цькування працівника з метою психологічного/економічного тиску.
Згідно зі статтею 173-5 КУпАП, мобінг тягне за собою:
- для фізичних осіб — штраф у розмірі від 850 до 1 700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин;
- для ФОПів і посадових осіб — штраф у розмірі від 1 700 до 3 400 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.
У разі вчинення мобінгу групою осіб чи людиною, яку протягом року притягнули до адміністративної відповідальності за аналогічні дії, санкція збільшиться до 1 700-3 400 грн для працівників і до 3 400-6 800 грн для посадовців. Тривалість громадських робіт збільшиться до 30-50 та 40-60 годин відповідно.
Також існує стаття 41 КЗпП, у якій сказано:
“Трудовий договір може бути розірваний у випадку вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили”.
Що робити постраждалим працівникам
Не варто терпіти знущання колег, адже закон захищає права потерпілих і здатен покарати винних у порушенні. Необхідно зібрати докази неправомірних вчинків на роботі, зафіксувавши мобінг на камеру, зробивши скриншоти листування чи записавши телефонні розмови.
Зібрані матеріали треба долучити до скарги та направити в Державну службу України з питань праці. Цей орган здійснить перевірку на підприємстві, складе протокол про адміністративне правопорушення і відправить до суду для встановлення наявності цькування.
Позивач також може вимагати від кривдників компенсацію моральної шкоди. Чи повернення коштів, витрачених на консультації з психологом, лікарські засоби тощо.
Нагадаємо, в багатьох українців виникають питання щодо правомірності скорочення штату в умовах воєнного стану. За законом роботодавець має право звільняти працівників навіть у період тимчасової непрацездатності або під час відпустки. Йдеться про підприємства саме недержавної форми власності.
Також ми писали, що фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, повинні мати правила внутрішнього трудового розпорядку. Це локальний нормативний акт, який уточнює норми трудового законодавства на виробництві та захищає права працівників.
