Робочі конячки.
Віслюки зіграли величезну роль у розвитку людської цивілізації. Вони були, вибачте за каламбур, "робочими конячками" в умовах, де звичайним коням було важко впоратися, інформує Ukr.Media.
Люди вперше одомашнили диких віслюків понад 5000 років тому в Єгипті та Месопотамії.
У віслюків була величезна перевага порівняно з кіньми для цих регіонів. Віслюки були звичні до пустелі та умов дуже сухого клімату. На відміну від більших копитних, віслюк може довго обходитися без необхідних для життя ресурсів — корму та води.
Та й коні в цих краях з'явилися пізніше. Вперше їх було одомашнено на території сучасного Казахстану. Та й одомашнили їх спочатку не для верхової їзди та перевезення вантажів, а для молока та м'яса. Віслюки ж довгий час відігравали ключову роль як важлива в'ючна тварина і помічник людини у перших цивілізацій.
Віслюки неймовірно витривалі. Вони здатні спокійно і довго везти вантаж до 65% від ваги власного тіла. Для порівняння, кінь без шкоди для здоров'я несе вантаж на рівні 20% від власної ваги.
Віслюче ревіння виконує важливу функцію — так віслюки перемовляються один з одним у пустелі. Вони чують один одного за кілька кілометрів і подають, таким чином, сигнали. А великі вуха допомагають це ревіння почути. Також великі вуха виконують важливу функцію для пустелі — допомагають швидше охолонути.
Знаменита впертість віслюка виникла від розуму.
Віслюки тонко відчувають межі своїх можливостей. І якщо їм здається, що їх навантажують непосильними завданнями, які можуть загрожувати їхньому здоров'ю, то віслюки починають впиратися.
Віслюки живуть за мірками домашніх тварин доволі довго — 30-40 років. При хорошому догляді окремі особини доживають до 60 років.
