Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Часто емоції захоплюють нас швидше, ніж вмикається раціональне мислення
Емоції впливають на наші рішення, стосунки і загальне самопочуття. Однак не завжди вдається тримати їх під контролем: у стресових ситуаціях ми можемо розлютитись, відчувати тривогу або апатію.
Світовий експерт у галузі експериментальної психології Ітан Крос вивчає природу емоцій та шукає шляхи до щасливого, здорового і продуктивного життя.
У своїй новій книжці “Зміна: як керувати своїми емоціями, щоб вони не керували вами” він прагне озброїти нас набором інструментів, які допоможуть впоратися з емоційними сплесками й зберегти внутрішню рівновагу.
Крос поговорив з науковим письменником Девідом Робсоном про користь “негативних” почуттів, створення безпечних просторів й емоційних оаз – а також про переваги абстрагування.
Які є найпоширеніші міфи та хибні уявлення про емоції?
Люди зазвичай вважають, що емоції можна поділити на хороші та погані. І що треба прагнути прожити життя без негативних почуттів.
Це, на мій погляд, найбільша помилка, адже ми розвинули в собі здатність до переживань не просто так.
Сум спонукає нас до самоаналізу та пошуку нових сенсів. Заздрість – до нових досягнень.
У правильних пропорціях – і це ключова фраза – всі емоції корисні.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Музика – один з найпотужніших інструментів для управління емоціями. Вона підіймає настрій, допомагає зосередитись, знижує стрес і тривожність
Згадаймо про фізичний біль, який теж викликає негативні емоції.
Багато з нас мріють прожити життя без болю.
Але є люди з вродженою нечутливістю. Це – генетична аномалія, тому вони вмирають раніше за тих, хто здатен відчувати біль.
Вони можуть покласти руку у вогонь і нічого не відчують, бо не буде сигналу, який підкаже їм, що потрібно висмикнути руку.
За схожим принципом працюють всі негативні емоції. Тому, коли люди усвідомлюють, що не потрібно з ними боротися, їм стає легше.
Тримати переживання під контролем – ось чого треба прагнути. Це, на мою думку, значно реальніша мета.
Багато людей вважають, що їхні емоції їм непідвладні. Звідки береться ця програшна позиція? І до яких наслідків призводить?
Гадаю, це залежить від того, про який аспект наших емоційних переживань ми говоримо.
Ми часто не можемо контролювати думки і почуття, які автоматично з’являються протягом дня, але можемо тримати під контролем наші реакції на них. Саме в цьому і полягає сенс регулювання емоцій.
Але якщо ви відразу налаштовані на невдачу, то й не докладатимете зусиль.
Наприклад, якщо ви вважаєте, що фізичні вправи не зроблять вас стрункішими, навіщо витрачати сили на тренування?
І якщо не вірите в ефективність інструментів з управління емоціями, навіщо взагалі ними користуватися?
То як змінити реакцію на болючі почуття?
Одним з ефективних інструментів є музика. Вона гарно допомагає регулювати емоції.
Якщо ви запитаєте в людей, чому вони слухають музику, майже 100% скажуть, що вона покращує їхній психологічний стан.
Але якщо поглянути на те, що вони роблять, коли їх охоплює злість, тривожність чи сум, то згадок про музику там майже немає.
Це – лише один з інструментів, що можуть змінити наші емоції.
Коли ви зрозумієте, як вони працюють, зможете більш стратегічно їх застосовувати.
Ви пишете у своїй книзі, що покращити самопочуття допомагає “зміна декорацій”. Це допомагає на відпочинку. А як цей принцип працює у повсякденному житті?
Коли ми помічаємо, що нудьгуємо, втомились або життя стало дуже одноманітним, для багатьох головний спосіб підбадьоритись – це змінити щось навколо, поїхавши у відпустку.
Але ми не завжди можемо взяти таку відпустку, і я люблю нагадувати людям, що “місця сили” можуть бути зовсім поруч.
Для мене, приміром, це дендропарк біля мого будинку, кафе, де я писав свою першу книжку, один з моїх кабінетів в університетському містечку.
Щоразу, коли я там опиняюсь, мене наповнюють позитивні асоціації, які допомагають керувати своїми емоціями.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Будьте чесними з собою в тому, що ви відчуваєте, радить Ітан Крос
Усі ми маємо такі “криївки”, де ховаємось, коли нам важко. Це спосіб керувати собою ззовні.
Ви також можете формувати своє оточення. Відомо, приміром, що рослини та їхні зображення відновлюють сили. Як і фото близьких людей.
Ми провели дослідження, в яких показували людям у складних життєвих ситуаціях світлини їхніх близьких. Виявилось, що це прискорило їхнє відновлення після переживань.
Я з подивом дізнався, що відволікання й уникнення можуть бути продуктивним способом впоратися з емоціями. Яким чином?
Уникнення або спроби не думати про те, що нас лякає, найчастіше вважають поганим інструментом для боротьби з тривожністю та іншими негативними емоціями. І дійсно – хронічне уникнення має негативні наслідки.
Але тут, як і в усьому, важлива гнучкість і золота середина.
Дослідження показали, що люди, які дають раду своїм емоціям, проявляючи та стримуючи їх, часто досягають хороших результатів у довгостроковій перспективі.
Як це виглядає на практиці?
Припустимо, вас щось спровокувало. Ви емоційно переживаєте сварку з кимось.
Можна спробувати владнати це відразу ж. А, можливо, має сенс взяти паузу і зосередитись на чомусь іншому.
Я кажу це як людина, яка зазвичай любить розв’язувати проблеми в моменті та рухатись далі.
Але іноді мені допомагає занурення в щось абсолютно не пов’язане зі складною ситуацією.
Зробивши це, я або розумію, що це зовсім не проблема, або бачу, що її інтенсивність зменшилась, і я можу поглянути на неї з ширшої перспективи.
Як перестати порівнювати себе з іншими і страждати через це?
Ми часто чуємо, що не варто порівнювати себе з іншими. Але ми – соціальні істоти, і один зі способів зрозуміти себе і своє місце в цьому світі – порівнювати себе з іншими.
Іноді ми дійсно вдаємось до порівнянь, які роблять нас нещасними. Але можна зробити так, щоб порівняння працювали на нас.
Так, якщо я дізнаюсь, що хтось перевершив мене у чомусь, то можу сказати собі: ну, вони ж змогли, то чому я не можу? Такі порівняння перетворюються на цілі, яких я можу прагнути.
Гарний психотерапевтичний ефект має розмова із самим собою. Коли мені важко, це моя перша лінія захисту.
Я звертаюсь до себе з позиції друга, який хоче розрадити, підтримати, допомогти.
Ще я подумки подорожую в часі.
І запитую себе: “Що відчуватиму з цього приводу через день, 10 днів, 10 місяців?”
А потім повертаюсь в минуле і порівнюю проблему з іншими складними моментами, через які я пройшов.
Часто ці інструменти допомагають мені досягти бажаного емоційного стану, але якщо цього недостатньо, я звертаюсь до своїх “емоційних радників” – людей у своєму оточенні, які можуть заспокоїти, підбадьорити, полегшити стрес і дати пораду.
Іноді допомагає прогулянка в парку або відвідини своїх “місць сили”.
