З 1 березня понад 100 препаратів із переліку, визначеного Міністерством охорони здоров’я України, мали стати дешевшими. Проте багато покупців кажуть, що не відчувають обіцяного зниження цін. Більше того, деякі ліки, як скаржаться споживачі, навіть подорожчали. Розбираємося, що відбувається на фармацевтичному ринку.
З початку весни в Україні заборонили так звані “маркетингові договори”. Це угода, за якою виробник надавав аптекам додаткові знижки на медикаменти. Завдяки цьому аптеки могли:
- пропонувати споживачам акційні пропозиції на популярні ліки, “2 за ціною 1”, “-30%” тощо;
- підтримувати широкий асортимент, включно з препаратами, які купують рідко.
Чи можуть зникнути знижки? Після змін у законодавстві ці фінансові ресурси залишаються в розпорядженні виробників, а аптеки втратили можливість зменшувати ціни.
Основну вартість ліків, за даними досліджень, визначає саме виробник – це майже 72%. Навіть якщо аптеки максимально зменшать свою націнку, це не зможе суттєво вплинути на ціну, яку бачить покупець на ціннику.
Аптеки дотримуються нових обмежень щодо націнок на ліки відповідно до законодавчих змін, але на більшість препаратів, які не входять до переліку МОЗ, вартість не знизилася. Чому? Тому що заборона маркетингових договорів призвела до парадоксальної ситуації:
- Аптеки більше не можуть надавати знижки на ліки
- Ці кошти з договорів тепер залишилися у виробників, збільшивши їхній прибуток
- Але виробники попри це не знизили відпускні ціни на свої препарати
У більшості європейських країн маркетингові договори між виробниками та аптеками не заборонені. Замість цього увага регуляторів зосереджена на забезпеченні прозорості відносин між учасниками ринку та контролі етичних аспектів просування ліків:
- В ЄС діє Директива 2001/83/ЄС, яка не забороняє маркетингові договори, а лише регулює етичні аспекти їх використання. Більше того, документ прямо дозволяє спільне просування препаратів виробниками та аптеками;
- У країнах Європи фокус робиться на прозорості таких договорів, а не на їх забороні.
Крім того, в європейських країнах діють масштабні програми реімбурсації (повне або часткове відшкодування вартості ліків державою, в Україні – це, як приклад, програма “Доступні ліки”):
- В Угорщині програмою реімбурсації охоплено 2900 найменувань
- В Польщі – 4200 найменувань
- В Чехії – 5100 найменувань
- В Румунії – взагалі 6900 позицій
Натомість в Україні ця цифра складає лише понад 500 позиції. Саме тому європейський споживач сплачує за ліки менше – не через нижчі ціни, а завдяки більшій участі держави у фінансуванні витрат на медикаменти, а також розвиненій системі медичного страхування.
Що далі?
Для справжнього зниження цін на медикаменти недостатньо лише обмежити націнку аптек, кажуть експерти галузі. Після заборони маркетингових договорів логічним кроком мало б стати зниження відпускних цін виробниками, адже тепер у них залишаються знижки, які раніше йшли на компенсації аптекам. Це означає, що виробники мають фінансову можливість зменшити ціни на ширший перелік препаратів, включаючи ті, що не увійшли до списку МОЗ.
Але поки що споживачі можуть розраховувати на знижені ціни лише на ті медикаменти, які увійшли до списку МОЗ. Для решти ліків вартість залежатиме від того, як виробники скоригують свою цінову політику в нових умовах, враховуючи перерозподіл фінансових потоків після змін у регулюванні.
