В умовах воєнного стану багато аспектів повсякденного життя в Україні зазнають змін, у тому числі й у праві оренди житла. Власники нерухомості можуть стикатися з питанням, чи є можливість виселити квартирантів під час війни. Зокрема, важливо розібратися, яким чином воєнний стан впливає на орендні правовідносини та на вимогу щодо виселення.
Редакція Новини.LIVE розповідає, чи може орендодавець виселити квартирантів під час війни та які права мають наймачі та власники.
Чи діє заборона на виселення через війну
В Україні немає спеціального закону, який би забороняв виселення квартирантів саме через воєнний стан. Проте будь-яке виселення має відповідати законодавству та умовам договору оренди.
Якщо в договорі зазначено, що у випадку форс-мажору (до якого належить війна) договір може бути розірваний, це дає власнику право припинити оренду. Але навіть у такому випадку необхідно дотримуватися встановленої процедури, зокрема попереджати орендаря заздалегідь.
Якщо ж договір не передбачає автоматичного розірвання через форс-мажор, діють загальні правила найму житла.
Підстави для виселення квартирантів
Орендодавець може розірвати договір через суд у таких випадках:
- заборгованість за оренду понад 6 місяців (або більше двох разів для короткострокової оренди);
- псування майна наймачем або його гостями;
- використання житла не за призначенням (наприклад, комерційні цілі);
- систематичне порушення прав сусідів (шум, конфлікти тощо).
Якщо суд дає квартиранту час на усунення порушень (до 1 року), але проблему не вирішено, орендодавець може подати повторний позов на виселення.
Також власник має право припинити оренду, якщо житло необхідне для нього чи його родини. У такому випадку квартирантів треба попередити мінімум за 2 місяці.
Виселення сімей із дітьми: чи є обмеження
Багато хто вважає, що під час війни чи зимового періоду виселення родин із дітьми заборонене. Проте українське законодавство не містить спеціальних норм, які б забороняли виселення квартирантів із дітьми в опалювальний сезон або під час війни.
Якщо договір передбачає підстави для розірвання, то навіть сім’я з дітьми може бути виселена через суд.
Коли квартирант має право залишитися
Орендарі, які мають договір, отримують певний захист:
- якщо договір ще не завершився, власник не може виселити наймача без вагомих підстав;
- по завершенню строку оренди квартирант має пріоритетне право на продовження договору на тих самих умовах (за винятком короткострокової оренди до 1 року);
- орендодавець зобов’язаний попередити про розірвання договору не пізніше ніж за три місяці до його закінчення;
- якщо власник відмовив у продовженні договору, але здав житло іншій особі протягом року, квартирант може вимагати компенсацію або переведення договору на себе.
Якщо квартирант звільняє житло без попередження, орендодавець може стягнути плату за три місяці, якщо доведе, що не зміг здати квартиру іншим.
Що робити, якщо немає договору оренди
Найскладніша ситуація для орендарів — відсутність договору. Без юридично оформленої угоди власник має право вимагати виселення у будь-який момент. Якщо квартиранти відмовляться, орендодавець може викликати поліцію і заявити, що в його квартирі перебувають сторонні особи.
Без договору немає жодних доказів оплати оренди, тому наймачі не зможуть захистити свої права. Власник не зобов’язаний давати попередження і може просто змінити замки.
Єдиний спосіб вплинути на недобросовісного власника — повідомити податкову службу про незаконну здачу житла без сплати податків. Але це не допоможе уникнути виселення.
Воєнний стан не забороняє виселення квартирантів, проте всі дії мають відбуватися відповідно до закону та договору. Якщо угода укладена офіційно, виселити орендаря без підстав не можна. Наймачі без договору не мають жодних прав і можуть бути виселені у будь-який момент.
Як повідомлялось, з настанням весни орендний ринок України традиційно активізується, і 2025 рік не стане винятком. Уже в березні очікується зростання попиту на квартири у великих містах, що неминуче відіб’ється на цінах.
Нагадаємо також, щорічно в Україні укладається близько 1,5 мільйона договорів оренди житла, але більшість із них не реєструється офіційно. Таким чином понад 1,3 мільйона угод залишаються в тіні, без сплати податків, що призводить до втрати мільярдів гривень для держави.
