У мозковій тканині міститься вища концентрація мікропластику та нанопластику.
Нові тривожні дані показують, що мікропластик проник у мозкову тканину людини, що викликає серйозні побоювання за здоров’я.
Виявлено, що в мозку збирається близько ложки мікропластику і, що ще гірше, ці рівні в 3-5 разів вищі в людей із деменцією, пише Interesting Engineering. “Різке збільшення концентрації мікропластику в мозку всього за 8 років, з 2016 по 2024 рік, особливо тривожне”, – прокоментував провідний автор дослідження Ніколас Фабіано з кафедри психіатрії Оттавського університету.
Дослідження показало, що мозкова тканина містить набагато вищі концентрації мікропластику та нанопластику порівняно з іншими органами, такими як печінка та нирки.
Дослідники проаналізували мозкову тканину, отриману під час розтину, порівнявши зразки з 2016 по 2024 рік. Вони спеціально проаналізували лобову кору, частину мозку, розташовану безпосередньо за чолом.
Дослідження виявило 12 різних типів пластикових полімерів, причому поліетилен є найбільш поширеним у зразках мозкової тканини. Поліетилен широко використовується для пакування продуктів харчування та бутильованої води.
Науковці зазначили, що, якщо не купувати бутильовану воду, а замінити її на фільтровану водопровідну воду, це допоможе знизити щорічне споживання мікропластику з 90 000 частинок до всього лише 4000.
“Перехід на водопровідну воду може знизити цей вплив майже на 90%, що робить його одним із найпростіших способів скоротити споживання мікропластику”, – сказав доктор Брендон Луу, резидент із внутрішніх хвороб в Університеті Торонто.
Інші основні джерела споживання мікропластику включають пластикові чайні пакетики і неправильне зберігання/нагрівання продуктів харчування. Пластикові чайні пакетики виділяють мільйони найдрібніших частинок під час заварювання, а нагрівання харчових продуктів у пластикових контейнерах, особливо в мікрохвильовій печі, може виділяти значні кількості мікропластику та нанопластику.
Дослідники також вивчають, як організм може виводити сполуки мікропластику, і початкові результати вказують на те, що потовиділення може відігравати певну роль.
Мікропластик у природі
Вчені спостерігають зростання рівня мікропластику в навколишньому середовищі. Вчені відзначили, що ці крихітні пластикові фрагменти, що утворюються в результаті розпаду більшого пластику, проникли практично в усі куточки Землі. Вони виявлені в найглибших океанічних западинах, у тканинах морських організмів від планктону до китів, і навіть були виявлені в повітрі та снігу віддалених гірських вершин.
Це широке поширення підкреслює тривожну здатність мікропластику переміщатися повітрям, водою і харчовими ланцюжками.
