На сьогодні Україна стоїть перед серйозними військовими та економічними викликами. Ми ведемо важку війну з 2014 року, а повномасштабне вторгнення триває вже четвертий рік. Ця війна перейшла у формат виснаження ресурсів, що призводить до втрат не лише територій, але й найціннішого — людських життів.
Про це йдеться у матеріалі Новини.LIVE.
Ресурси та економічні виклики
Існує тривожна тенденція, що під впливом міжнародної політики Росія отримує додаткові економічні можливості для ведення війни. Попри розмови про кризу в Росії, ситуація в Україні є значно складнішою з погляду потенціалу та ресурсів для ведення тривалої війни.
Станом на 1 січня 2025 року, сукупний державний борг України досяг критичної позначки у 91% ВВП (166 млрд доларів). За нормальних умов цей показник не повинен перевищувати 64% ВВП, але прогноз на поточний рік передбачає його зростання до 102%. У 2024 році лише 48% державних витрат було профінансовано коштом власних надходжень, решта 52% — це зовнішні позики, які потребуватимуть повернення.
Демографічна криза
За підсумками 2024 року маємо критичну демографічну ситуацію: зареєстровано 177 тисяч народжень проти 495 тисяч смертей. Смертність втричі перевищує народжуваність, а 60% українців живуть на межі бідності. За оптимістичним сценарієм населення України складає 32-33 мільйони, і наше ключове завдання — зберегти цей людський потенціал, адже найбільша цінність — це люди та території.
Необхідно створювати умови для повернення мільйонів українців на Батьківщину. Це наше першочергове завдання, оскільки ніхто у світі, крім нас самих, не піклуватиметься про демографічну ситуацію та якість життя українських громад.
Промисловий потенціал та шляхи відновлення
До повномасштабного вторгнення Україна виробляла близько 30 мільйонів тонн сталі та металопродукції щорічно, займаючи помітні позиції у світових рейтингах. Минулого року виробництво скоротилося до 7 мільйонів тонн, а цього року через ризики втрати сировинної бази (коксівного вугілля в районі Покровська) прогнозується подальше падіння до 5 мільйонів тонн.
Попри все, Україна зберігає значний промисловий потенціал у суднобудуванні, авіабудуванні, ракетно-космічній галузі, транспортному та сільськогосподарському машинобудуванні, енергетичному секторі. Цей потенціал необхідно розвивати вже зараз.
Пріоритетним завданням є перезавантаження системи державного управління за участю громадянського суспільства, з акцентом на професійність, прозорість та державницьку позицію. Потрібна чітка довгострокова стратегія розвитку, розрахована на кілька поколінь. Ключовими елементами такої стратегії мають стати підвищення якості життя громадян, надійний захист їхніх прав, розвиток економіки та створення робочих місць — саме це формує основу для життя людей на рідній землі.
