Ревнощі до своїх коханих, як підтверджують психологи, входять у розряд найбільш звичайних і нормальних людських почуттів. Але, зрозуміло, що до гострих хворобливих ревнощів це не відноситься — вони заподіюють страждання і руйнують душу. У своїй книзі “Мистецтво любові” Жерар Леле пропонує перш за все звернутися до себе, щоб знайти сили і повернути довіру у відносинах.
Зупинити руйнування
Той, на кого обрушилися ревнощі, від болю готовий знищити всіх — невірного партнера, себе, суперника і причину своїх мук… однак, головне, він готовий знищити любов — почуття, головна сила якого, навпаки, наповнювати нас життям.
Піднятися над собою
Якщо конкретні обставини це дозволяють — той, хто провинився, говорить, що щиро шкодує про свою помилку, і хоче зберегти відносини, єдиний вихід із ситуації полягає в тому, щоб спробувати піднятися вище — повернутися до початкової, справжньої любові, яка дарує себе безкорисливо. Зрада так ранить і мучить тому, що в нас “віднімають” людину, яка, як ми мимоволі собі вважаємо, нам належить. Але жоден з нас не може бути “майном” іншого. Любити іншу людину — це, перш за все, означає бажати їй добра і любити її вільною.
Визнати свої почуття
Немає сенсу закривати очі і удавати, що нічого не сталося. Щоб зрозуміти, як повернути довіру у відносинах, перш за все, свій біль і образу потрібно визнати — і ясно розповісти партнеру про свої почуття. Говоріть завжди від першої особи: “я відчуваю несправедливість”, “мені важко повірити”, “мені дуже боляче”. Справжнє прощення — це не самопожертва і не відмова від власних цінностей. Це завжди свідома і непроста робота на благо двох.
Подолати давні страхи
Зрада завжди ранить наше его і оживляє давні, можливо, дитячі рани: брак батьківської любові, гостре відчуття беззахисності, дитячий страх бути відкинутими… Щоб стати на позицію сильного дорослого — яким ви і є — і повернутися в сьогоднішній день, необхідно вислухати і втихомирити ці “голоси з минулого” — в цьому може допомогти бесіда з хорошим психологом.
Переглянути відносини в парі
Зрада може бути дуже драматичним епізодом у житті двох, але її в жодному разі не потрібно автоматично вважати кінцем відносин із партнером. Так, у чомусь вона підриває довіру до іншого — адже “вірність” і “довіра” навіть у нашій мові мають спільний корінь. Щоб подолати цей непростий етап, найголовніше — поставитися до нього, як до випробування, яке дає шанс переглянути свої відносини, зрозуміти, що саме в них іде не так, і в кінцевому підсумку, змінившись, зробити їх дорослішими і міцнішими.
