Аптеки, які втратили джерело доходів, були змушені підвищити торговельну надбавку до максимально дозволеного рівня.
Запроваджена з 1 березня заборона на маркетингові договори між виробниками лікарських засобів та аптечними мережами не знизила ціни на ліки. А навпаки створила додаткові фінансові ризики для аптечного сектору.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання Telegraf. “Ми спостерігаємо одночасне зростання цін і погіршення фінансових показників аптек”, – йдеться в публікації.
Галузеві об’єднання своєю чергою наголошують, що вже призупинено програми лояльності для пацієнтів, звужено асортимент і запаси препаратів, скорочено інвестиції в інфраструктуру та навчання персоналу. У відкритому листі до органів влади, оприлюдненому 29 травня, представники аптечного ринку підкреслили, що тримісячна спільна робота з МОЗ над новим регулюванням завершилася одностороннім рішенням міністерства, яке не відображає домовленості сторін і може мати довгострокові негативні наслідки для доступності ліків в Україні.
Заборона на маркетингові договори: що відомо
Як пише видання, відповідне рішення було прийнято РНБО у лютому 2025 року з метою боротьби з непрозорими націнками на ліки.
Однією з гіпотез було те, що маркетингові угоди, які передбачали значні виплати виробників аптекам за просування продукції, складали до 20% у кінцевій ціні препарату. Однак після заборони таких угод ситуація, як свідчить статистика, лише погіршилася.
За інформацією журналістів, фармвиробники не знизили відпускні ціни після припинення маркетингових виплат, що підвищило їхню маржинальність. Водночас аптеки, які втратили джерело доходів, були змушені підвищити торговельну надбавку до максимально дозволеного рівня.
