Гімалайська і морська сіль містять різні необхідні мінерали.
Гімалайську сіль видобувають у соляних шахтах у Пакистані та інших районах на південний захід від Гімалаїв, і вважають однією з найчистіших форм солі, бо вона не містить забруднювальних речовин. Морська сіль видобувається в морі, піддаючись мінімальній обробці, і містить різноманітні мікроелементи.
Видання Health пише, що обидві солі вважаються більш природною альтернативою кухонній солі. Їх можна використовувати для приготування їжі, а в терапевтичних цілях їх застосовують для ванн, щоб полегшити біль у м’язах.
Яка сіль найкорисніша в їжу
Сіль формується з мінералів, присутніх у землі або морі, з різноманітним набором елементів. Хоча і гімалайська, і морська сіль здебільшого складаються з натрію і хлориду, їхній загальний мінеральний склад може змінюватися залежно від регіону, з якого вони привезені. Наприклад, у деяких районах у ґрунті міститься більше кальцію і заліза, що відображає їхню вищу концентрацію в соляних породах. В інших солях може бути більше міді через багаті міддю глини або морські басейни.
І гімалайські, і морські солі містять магній, калій і кальцій, а також трохи міді, марганцю, заліза та інших мінералів.
В одному з досліджень перська блакитна сіль показала вищу концентрацію 8 з 12 поширених мінералів, ніж гімалайська сіль та інші види солі. Однак користь від цих мінералів навряд чи буде значною в межах тієї кількості солі, яку безпечно споживати щодня.
Як обробляють сіль
Гімалайську сіль видобувають із підземних шахт, що утворилися за мільйони років унаслідок геологічного стиснення, внутрішнього тепла та поєднання підземних мінералів. Іноді в гірські басейни закачують воду, щоб утворився соляний розсіл, який потім відфільтровують або хімічно очищають перед кристалізацією солей.
Морська сіль видобувається з морської води шляхом природного випаровування під впливом сонця і вітру. Під час випаровування води утворюються кристали солі. Потім сіль згрібають, промивають і сушать. Деякі сорти можуть проходити додаткову фільтрацію для усунення гіркоти.
Оскільки обидві солі піддаються мінімальній обробці, вони містять безліч природних поживних речовин, які надають їм особливого смаку і кольору.
Переваги гімалайської та морської солі
Під час використання замість кухонної солі гімалайська і морська сіль можуть містити трохи менше натрію. Однак ці відмінності можуть варіюватися залежно від продукту, і будь-яке зниження рівня натрію часто настільки незначне, що загалом може не мати істотного значення.
Обидві солі приносять користь не тільки під час вживання. Наприклад, додавання грубозернистих мінеральних солей до ванни для розслаблення може чинити відновлювальну дію. Розчиніть ці солі в теплій воді для ванни, щоб зняти м’язову напругу або поліпшити рухливість. Особливо корисні такі сполуки, як магній, що містяться в солі.
У чому шкода солі
Столова сіль для гурманів менш рафінована і містить корисні мінерали. Однак вони також можуть містити важкі метали через можливе забруднення в місцях збору солі.
В одному з досліджень гімалайська рожева сіль містила вищий рівень алюмінію, барію і кремнію, ніж кухонна сіль. Один зразок рожевої солі містив потенційно токсичні рівні свинцю.
Ще однією проблемою може стати мікропластик. Мікропластик – це невидимі неозброєним оком забруднювальні речовини із пластику, які можуть загрожувати навколишньому середовищу і нашому здоров’ю. Вони трапляються на суші та в морі й потрапляють у сіль, яку ми споживаємо.
Ані гімалайська, ані морська сіль не містять достатньої кількості йоду – елемента, необхідного для роботи щитоподібної залози. Столова сіль збагачена йодом, щоб запобігти ризику його дефіциту. Йод міститься в таких продуктах, як риба, морські водорості та яйця.
Раніше УНІАН писав, яка сіль корисна для організму.
