Це містечко славиться величними гірськими краєвидами, альпійським синім озером і казковими замками.
Місто Тун – це місце, через яке проїжджає більшість туристів, що поспішають у Берн або Інтерлакен.
Але варто лише вийти за межі залізничного вокзалу, і туристи побачать чудові краєвиди на засніжені Бернські Альпи праворуч, а також на бірюзові води річки Ааре, а чудернацький центр міста розкинувся віялом попереду, пише експерт з подорожей Демі Перера в колонці для Independent.
Місцеві дуже дбайливо ставляться до природи, тому ви ніде тут не побачите сміття.
У Туні туристи можуть піднятися канатною дорогою або фунікулером на вершину Нізена або Штокхорна – там є ресторани. Можна навіть узяти напрокат скутери або велосипеди і спуститися вниз по Штокхорну, коли погода буде теплішою.
Вважається, що озеро Тун утворилося під час останнього льодовикового періоду. Навколо озера петляє довга стежка з кавовими точками, ресторанами та лавками.
Старе місто Туна розвивалося протягом XIV і XV століть. Сьогодні Obere Hauptgasse – вузька брукована головна вулиця – заповнена бутіками, ресторанами та кафе. Річка Ааре протікає під деякими її частинами, а дерев’яний міст перетинає Мюлеплац.
“Мюлеплац – найпопулярніше місце зустрічей”, – сказала Джилл, студентка з Гільтерфінгена. “Chillounge, El Camino, Parada і Chikka – чудові ресторани. Одна з найкращих літніх розваг – Aareböötle, де люди орендують гумові човни і пливуть звідси до самого Берна. Це займає дві з половиною години”, – сказала вона.
Ратуша Туна була побудована в 1500 році і розташована на головній площі, Ратхаусплац, в оточенні історичних будівель. Фулехунг, осінній народний фестиваль, який проходить тут. Легенда свідчить, що Фулехунг, блазень 15-го століття Карла Сміливого Бургундського і Люксембурзького, був переслідуваний вулицями Туна і схоплений солдатами. Фулехунг залишився в Туні відтоді. В останній понеділок кожного вересня він з’являється і біжить вулицями, переслідуючи натовп і роздаючи солодощі дітям.
На Ратхаусплац, міській площі Туна, взимку проходить різдвяний ярмарок, а влітку – концерти просто неба.
Як і в будь-якому чарівному місці, у Туні є свій замок. Щоб дістатися до нього, потрібно подолати крутий підйом на пагорб, з якого відкривається вид на Старе місто, озеро та гори. Ця будівля датується 12 століттям і є об’єктом швейцарської спадщини національного значення. На її п’яти поверхах працює музей з експонатами, які показують 4000 років соціальної та політичної історії Туна. А чудово збережена Лицарська зала є однією з останніх у своєму роді у світі.
Є ще замки Хюнегг, Оберхофен і Шпіц, розташовані на березі серед виноградників і квітників, які відкриваються для відвідувачів у літні місяці. Датовані 7 і 19 століттями відповідно, кожен із них розповідає історію Бернського Оберланда.
