Діти добре запам’ятовують сварки, і поступово лайка стає для них нормою. Ми розповімо, чому батькам у жодному разі не можна сваритися перед дітьми.
Непередбачувана реакція
Якщо дитина бачить часті сварки між мамою і татом, у будь-якому випадку вона буде якось реагувати. Як? Невідомо. Можливо, сховається у кут. Можливо, буде голосно плакати, припинить говорити, почне заїкатися через переляк. Або у неї з’являться панічні атаки. Пам’ятайте: діти дуже ніжні, як квіточки, і будь-який подих у вигляді конфліктів може вирвати їх з позитивного стану і занести у невідомому напрямку.
Почуття провини
Крім того, дитина вважатиме, що це вона стала причиною конфлікту між мамою і татом. Батькам варто пояснити, чому вони посварилися, якщо вже це побачив малюк. І навіть не має значення, скільки йому років. Знайдіть правильні фрази, які дитина зможе зрозуміти. Навіть якщо давно замислюєтеся про розлучення і плануєте розставання, не потрібно брехати дітям або відкладати роз’яснення до їх повноліття.
Вибір між батьками
Дитина несвідомо буде приймати сторону мами чи тата. Таким чином малюк стає мовчазним учасником конфлікту, у який його втягнули батьки. Вибравши одну сторону, дитина почне думати, що тато поганий, тому що ображає маму. Або що мама погана, тому що постійно незадоволена татом.
Проблеми у дорослому житті
Подорослішавши, дитина теж захоче конфліктувати зі своєю половинкою. Дівчинка буде вважати, наприклад, що усі чоловіки — невдячні, адже так говорила мама, а хлопчик запам’ятає татове правило “усі жінки — погані”.
Хвороби через конфлікти дорослих
У дітей може з’явитися купа недуг — від нетримання сечі до проблем з мовленням. І психолог буде потрібен не дитині, а дорослому.
Батьки дають малюкові зразок — якими можуть бути здорові відносини між партнерами. Звичайно, у родині завжди будуть сварки і непорозуміння, але не потрібно влаштовувати “розбір польотів” на очах у маленької людини. Вмикайте мудрість, зрілість — і конструктивно вирішуйте конфлікти, коли малюк у садку або у бабусі. Виховуйте дітей у здорових родинах.
