Прийшов час це зрозуміти.
Існує міф, що бджола, вжаливши людину, гине. Часто це дійсно так, проте така доля характерна не для всіх видів бджіл, інформує Ukr.Media.
Медоносні бджоли (Apis mellifera), які найчастіше зустрічаються в нашому повсякденному житті, мають зазубрене жало. Коли така бджола жалить людину, зазубрини жала застрягають у еластичній шкірі, і під час спроби відлетіти бджола відриває частину свого черевця разом із жалом, що призводить до її загибелі.
Однак у світі бджіл існує велике різноманіття. Безжальні бджоли (триба Meliponini) взагалі позбавлені жала і тому фізично не можуть жалити. Вони захищаються іншими способами, наприклад, кусаючись щелепами або виділяючи відлякуючі речовини.
Щодо бджіл родини Andrenidae (андреніди або земляні бджоли), вони мають жало, але воно менш розвинене, ніж у медоносних бджіл. Андреніди зазвичай менш агресивні та рідко використовують жало для захисту. Коли ж вони все-таки жалять, їхнє жало не має таких виражених зазубрин, тому воно не застрягає у шкірі людини, і бджола може безпечно відлетіти після жаління, зберігаючи своє жало неушкодженим.
Інші види, як-от джмелі, шершні та оси, здатні жалити багаторазово завдяки гладкому жалу.
Біологи зазначають, що бджоли стають агресивними лише при захисті вулика. Часто укуси, які приписують бджолам, насправді здійснюють оси, які відрізняються більшою сміливістю та агресивністю. Таким чином, репутація бджіл як войовничих комах може бути помилковою. Розуміння цих аспектів допомагає розвіяти міфи і краще зрозуміти поведінку бджіл у природі.
