Багато стереотипи про дмашніх вихованців шкідливі і небезпечні.
Хтось вважає, що собака — найкращий друг для дитини, який вчить її доброті, ніжності, відповідальності. Інші впевнені: тварини можуть нашкодити малюкам, тому не варто заводити їх в будинку, де є діти. Чи мають рацію вони? Кінологи радять не вірити популярним міфам про собак і дітей, інформує Ukr.Media.
Міф 1: Собака стане кращим другом малюка
Звичайно, тварина відрізняється відданістю своєму господареві, але те, як складуться відносини конкретної собаки і дитини, залежить від характеру вихованця, поведінки дітей і дорослих. Якщо батьки пояснили чаду, як варто і не варто поводитися з собакою, подбали про нормальну психіку улюбленця, то їх відносини будуть теплими.
Але це не гарантує, що малюк і щеня з часом стануть кращими друзями: наприклад, собака може відрізнятися любов'ю і вірністю іншому члену сім'ї.
Міф 2: Собака завжди рада іграм
Як і людина, пес може хотіти самотності, відпочинку, бути не в настрої для ігор і спілкування. І його межі необхідно поважати. Поясніть дитині, що не потрібно відволікати собаку, коли вона влаштувалася поспати, їсть або просто відсторонюється. Навіть у самого доброзичливого пса така наполегливість може викликати агресію.
Міф 3: маленькій дитині — маленька собака
По-перше, занадто маленькому вихованцеві дитина може з необережності нашкодити. По-друге, породу собаки варто вибирати, виходячи з її дружності, вміння йти на контакт, легкої вдачі. Підійде будь-яка собака-компаньйон середнього розміру. Але вибирайте породу, розмір якої дозволить дитині легко впоратися з улюбленцем на прогулянці.
Міф 4: Собаки — чудові няні
Так, пес може взяти на себе роль охоронця і стежити за тим, щоб малюк не нашкодив собі або йому не зробили боляче оточуючі. Але так відбувається далеко не завжди: часто псів дратують і лякають гучні крики, несподівані рухи, тому від малюків вони намагаються перебувати подалі. Не сподівайтеся на те, що, якщо поруч з чадом собака, то він буде в цілковитій безпеці.
Міф 5: Собака все стерпить
Деякі батьки з розчуленням спостерігають за тим, як малюк тягне вихованця за вуха або хвіст, намагається покататися на ньому. Адже чадо не б'є собаку. Але така поведінка повинна припинятися: собака одного разу може не витримати дискомфорту (може, у неї в цей день щось болить) і відреагувати вкрай агресивно.
Поясніть дитині, що її улюбленець — жива істота, тому не варто завдавати йому біль, смикати, тягнути і так далі. У дитини повинна формуватися відповідальність за свою поведінку.
