В останні роки українські податкові органи суттєво активізували свою діяльність щодо виконання вимог міжнародної угоди FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act). З одного боку, така активність виглядає цілком логічно: держава бере на себе зобов’язання — держава має забезпечити їх виконання. Проте з боку контролюючих органів дедалі частіше фіксується хибне тлумачення норм FATCA, наслідком чого стає накладення штрафів на установи, які взагалі не зобов’язані подавати звітність.
Ця практика викликає не лише юридичне занепокоєння, але й реальні ризики для платників податків. Чому так стається і які норми податківці трактують неправильно — розберемося детальніше.
Реклама
Що таке FATCA і як її впроваджують в Україні?
FATCA — це американський закон, який вимагає від іноземних фінансових установ повідомляти податкові органи США про рахунки, які належать громадянам США. 7 лютого 2017 року Україна підписала угоду із США про застосування правил FATCA за так званою Моделлю 1. Угоду ратифіковано у 2019 році, і вона передбачає, що українські установи передають інформацію до ДПС, а та вже — до США.
Однак через поспішне прийняття відповідних змін до законодавства, система регулювання залишилась фрагментарною, з правовими колізіями та суперечливими тлумаченнями.
У чому помиляються податківці?
Найпоширеніша помилка — автоматичне трактування отримання GIIN (Global Intermediary Identification Number) як підстави для визнання компанії “фінансовим агентом” із відповідними обов’язками. На практиці податкова часто штрафує підприємства на 100 мінімальних зарплат, керуючись пунктом 118¹.1 Податкового кодексу України. Проте цей пункт стосується порушення вимог статті 393 ПКУ, яка почала діяти лише з 2024 року.
До того ж податкова вказує у своїх актах порушення старих норм — пункту 69.8.3 статті 69 та пункту 118.4 статті 118 ПКУ, які вже не діють. У результаті виходить юридична плутанина, коли відповідальність накладається на підставі норм, які ще не діяли або вже втратили чинність.
А хто взагалі має подавати звіти?
Це питання — ключове. Податковий кодекс у своїх визначеннях відсилає до Угоди FATCA. А згідно з цією угодою, зобов’язаними подавати звіти є звітні фінансові установи, а не будь-яка компанія з GIIN.
Хто ж є звітною фінансовою установою? Це, по-перше, організація, що не входить до переліку “непідзвітних”, зазначених у Додатку ІІ до Угоди FATCA. Тобто сам факт реєстрації у системі IRS (отримання GIIN) ще не означає, що установа має подавати звітність. Це підтверджує і офіційна позиція американської податкової (IRS).
Іншими словами: установа спочатку має бути визначена як “звітна”, а вже потім — як така, що несе обов’язки щодо звітності. Без такого аналізу застосовувати санкції — неправомірно.
Чому ці помилки — не просто формальність?
Тому що внаслідок цього накладаються штрафи на компанії, які звільнені від подання звітності за FATCA, згідно з міжнародною угодою, що має пріоритет перед внутрішнім законодавством.
Понад те, з 2023 року діє перехідний період: подання звітності за 2021–2022 роки відбувається за старими правилами, згідно з положеннями, які вже втратили чинність. Але податкові органи продовжують нараховувати штрафи згідно з новими нормами, які ще не були чинними на момент звітного періоду. Це не лише методологічна, а й юридична помилка.
Водночас, контролюючі органи не враховують того факту, що податкове законодавство США містить прямі згадки про непідзвітні фінансові установи, які при цьому мають номер GIIN. При цьому жодними нормами не встановлено обов’язку для таких установ подавати відповідні звіти.
Що робити платнику податків?
Якщо компанія отримала штраф — не варто одразу погоджуватись. Насамперед потрібно:
- Проаналізувати, чи є компанія звітною установою відповідно до FATCA;
- Перевірити, чи підпадає вона під винятки, передбачені Додатком ІІ;
- Оцінити, чи коректно вказані правові норми у рішенні податкової;
- Оскаржити рішення у суді — і практика підтверджує, що суди часто стають на бік платника податків у таких випадках.
В умовах гармонізації з міжнародними стандартами Україна має не лише приймати нові правила, а й правильно їх застосовувати. Інакше FATCA, замість ефективного інструмента для запобігання ухиленню від оподаткування, перетвориться на джерело неправомірних штрафів і конфліктів.
Платники податків мають право на справедливе трактування норм — і саме за це варто боротися в суді.
Нагадаємо, деяких українців можуть не випустити за кордон у разі наявності великого податкового боргу. Це стосується директорів юридичних осіб і не тільки. Важливо, аби заборгованість перевищувала 1 млн гривень, а протермінування становило понад 240 днів.
Також ми писали, що податкова не звільнила від єдиного соціального внеску всіх мобілізованих ФОПів. Виявилося, якщо підприємець має найманих працівників чи служить за контрактом, то повинен регулярно сплачувати ЄСВ за себе.
