Гіпотетичне протистояння.
Суперечки навколо того, хто сильніший — собака чи дикий звір — точаться не перший рік. Мабуть, кожен чув історії про невгамовну силу й безстрашність американського пітбультер'єра. Ці собаки не просто мають залізну волю, витривалість та славнозвісну "мертву хватку" — вони й справді часто не зважають ні на біль, ні на розміри противника. Складається враження, що пітбуля "зламати" не може ніхто: він вперто боротиметься до кінця навіть з тим, хто більший вдвічі, інформує Ukr.Media.
Та чи вистачить цих переваг у схватці з росомахою? Адже ця тварина по праву вважається маленьким "танком" дикої природи: її не лякають ані вовки, ані ведмеді, а ні, тим паче, собаки. Попри те, що доросла росомаха може важити всього 10-15 кілограмів, її сила та лють вражають. Росомаха — унікальний мисливець зі своєю грізною "зброєю": масивними щелепами, гострими як лезо зубами та потужними кігтями. До того ж, покриває її густий жорсткий хутряний "панцир", пробити який набагато складніше, ніж здається.
Тож якщо на хвилинку уявити: що буде, якщо цих двох звести один проти одного?
Пітбуль, безумовно, може взяти ваговою категорією. Він швидший і рухливіший, має жорстке хватання щелепами — улюблена тактика собачих бійцівських порід. Проте тактика "захвату за шию", якою користуються собаки проти більших суперників, у сутичці з низькою й короткою росомахою працюватиме значно гірше. Побачити, як росомаха іде у бій, — цікавий досвід: вона не тільки не підставляє вразливу частину, а й у будь-який момент може швидко розвернутись, поставити кігті і впевнено оборонятись завдяки широким лапам і міцному зчепленню із землею.
При цьому й пітбуль, і росомаха не з лякливих. Вони обидва не відступлять, якщо запахне небезпекою. Але в росомахи на "озброєнні" є ще й пристосування до дикого життя: сильні зуби для розривання плоті, смертоносні кігті і реальний досвід сутичок із небезпечними хижаками, а не просто з іншими собаками.
Не варто забувати і про фізичний захист росомахи — її шкіра і шерсть настільки товсті й пружні, що навіть сильний собачий укус не завжди завдасть фатальних ушкоджень. А от зустріч із її кігтями може закінчитися для собаки дуже сумно.
Зрештою, як би не хотілося вболівати за "домашнього воїна", шанси на перемогу у чистому двобої більше на боці росомахи. Вона має досвід, природну "броню", а ще — цілий арсенал зброї. У дикій природі ця тварина не раз виходила переможцем у сварках із значно більшими суперниками.
Утім, справедливості ради можна зауважити: абсолютної гарантії перемоги однієї чи іншої тварини не існує. Тут усе залежить від тисячі деталей: від віку й стану здоров'я, до настрою й умов.
І найголовніше: не варто забувати, що подібні "поєдинки" можуть бути лише предметом гіпотетичної розмови.
