Науковці досліджували варіабельність серцевого ритму, яка дає уявлення про розвиток вегетативної нервової системи плода.
Нове дослідження показало, що класична музика може мати заспокійливий вплив на серцебиття плода в утробі матері, а також сприяти розвитку ненародженої дитини, пише Interesting Engineering.
Команда дослідників з Мексики дослідила, як класична музика впливає на серцевий ритм плода.
“Батьки, які вмикають заспокійливу музику, можуть стимулювати вегетативну систему плода… Наші результати свідчать про те, що ці зміни в динаміці серцевого ритму плода відбуваються миттєво під час короткочасних коливань”, – сказав Ерік Алонсо Абарка-Кастро із команди науковців з Мексики.
Учені досліджували варіабельність серцевого ритму (ВСР), вимірюючи крихітні варіації часу між кожним серцебиттям. Цей показник ВСР, кажуть вони, є особливо цінним, оскільки він дає уявлення про розвиток вегетативної нервової системи плода.
Вищий ступінь варіабельності серцевого ритму плода зазвичай вважається позитивною ознакою, яка вказує на здорове дозрівання цієї важливої системи.
У дослідженні взяли участь 36 вагітних жінок. Дослідники вмикали їм два класичні музичниі твори: “Лебідь” французького композитора Каміля Сен-Санса та “Arpa de Oro” мексиканського композитора Абундіо Мартінеса.
Використовуючи зовнішні монітори серцевого ритму, дослідники вимірювали, як частота серцевих скорочень плодів реагує на заспокійливу музику. Цей аналіз дозволив дослідникам побачити незначні зміни в частоті серцевих скорочень плода, які можуть вказувати на те, як музика впливає на розвиток нервової системи дитини.
“Загалом ми виявили, що вплив музики призводить до більш стабільних і передбачуваних моделей серцевого ритму плода. Ми припускаємо, що цей миттєвий ефект може стимулювати розвиток вегетативної нервової системи плода”, – сказала дослідниця Клаудія Лерма.
Дослідники припускають, що їхні висновки мають бути дуже важливими для майбутніх батьків:
“Відтворення заспокійливої музики, особливо класичної, може стати простим, але потужним способом сприяти здоровому розвитку плоду”.
Раніше УНІАН розповідав, чи може людське тіло повністю оновлюватися кожні 7 років. Ця поширена думка виявилася неточною з наукового погляду. Дослідники пояснили, що насправді цей процес набагато складніший.
Учені стверджують, що якби всі клітини організму мали однакову будову і виконували одні й ті самі функції, можна було б говорити про їхнє синхронне оновлення. Однак у тілі людини існує безліч різних типів клітин, кожна з яких оновлюється за своїм індивідуальним циклом.
