Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, СДУГ (або РДУГ) зазвичай асоціюється з образом маленького непосидючого хлопчика. Але від нього потерпають і дорослі жінки
“Я гарно вчилася в школі, але завжди почувалася не такою, як однолітки. Було важко зосередитись на уроках і навіть зрозуміти питання на іспиті”, – розповідає Айсе, 38-річна викладачка з Туреччини, чиї психологічні проблеми привели до усвідомлення того, що в неї синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Його також називають розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ).
Айсе – одна з дедалі більшої кількості жінок у всьому світі, в яких діагностують це захворювання в дорослому віці.
Айсе отримала стипендію, що дозволяла їй здобути освіту в Британії, однак під час навчання почувалася “знесиленою та емоційно виснаженою”.
“Я часто спізнювалась, пропускала заняття, плутала дні або губила гаманці чи ключі”, – розповідає вона.
Зрештою через сильне вигорання дівчина втратила важко здобуту стипендію і їй довелося повернутися до Туреччини з величезним боргом.
Але діагноз РДУГ все змінив і став справжнім проривом.
“Уперше в житті я нарешті відчула себе дорослою людиною, яка може контролювати свої думки і почуття”, – каже Айсе, згадуючи минуле.
Що таке СДУГ або РДУГ?
Це – захворювання пов’язане з роботою головного мозку. Основні симптоми: гіперактивність, імпульсивна поведінка та проблеми з концентрацією уваги.
Ще одна ознака РДУГ – гіперфокус, або підвищена концентрація на якомусь предметі.
За оцінками медиків, сотні мільйонів людей живуть зі РДУГ, часто навіть не підозрюючи про це.
Хоча хворобу часто асоціюють з гіперактивними хлопчиками, цей стан впливає на людей будь-якого віку і статі, твердять вчені.
У чоловіків його частіше діагностують у дитинстві, тоді як жінки часто залишаються непоміченими або отримують діагноз значно пізніше, пояснюють експерти.
За деякими даними, 50-75% жінок зі РДУГ живуть і не знають про свій діагноз.
Причина криється у відмінностях прояву симптомів: хлопчики зазвичай демонструють гіперактивну або імпульсивну поведінку, тоді як у дівчаток переважають неуважність, тривожність чи вигорання.
Доктор Ульріх Мюллер-Седжвік з Лондонського королівського коледжу психіатрії, каже, що правильний діагноз може суттєво змінити життя людини.
“Я бачив матерів, які проходили через судові процедури, ризикуючи втратити опіку над дітьми. Але, коли ми знаходили причину і призначали лікування проти РДУГ, діти лишалися з матерями”.
Симптоми СДУГ (РДУГ) у дорослих
Прояви РДУГ у дорослому віці можуть відрізнятися від тих, що спостерігають у дітей.
За даними Національного інституту психічного здоров’я США, найпоширенішими ознаками є:
- відволікання на сторонні подразники або думки,
- неорганізованість і відкладання справ на потім,
- труднощі з управлінням часом та плануванням справ,
- повсякденна забудькуватість (доручення, домашні обов’язки, запізнення),
- часті втрати речей,
- балакучість і перебивання інших,
- проблеми з концентрацією на завданні та його завершенням,
- потреба в постійній активності або стимуляції.
У дорослих зі РДУГ така поведінка проявляється часто, постійно і заважає повсякденному життю.
Гендерний розрив у діагностиці
За оцінками медиків, співвідношення хлопчиків і дівчаток з РДУГ – 4:1, тоді як серед дорослих цей розрив скорочується до 2:1.
З’являється дедалі більше даних, які свідчать: у дівчаток цей недуг виявляють і, відповідно, лікують, значно рідше, оскільки ознаки РДУГ в них часто менш виражені і не схожі на “класичні”, пояснює К’яра Сервілі з відділу здоров’я мозку у Всесвітній організації охорони здоров’я.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Вчені вважають, що РДУГ частіше діагностують у хлопчиків, ніж у дівчаток. Це пов’язано з тим, що дівчатка, як правило, не виявляють гіперактивності, тож їхні симптоми менш помітні
Багато експертів відзначають, що у дівчаток ознаки РДУГ часто менш очевидні для батьків і вчителів, ніж у хлопчиків.
“Типова дівчинка зі РДУГ – це “мрійниця”, яка не створює особливих проблем у класі. Тоді як хлопчики бігають, порушують порядок, тому їх раніше виявляють у школах і направляють на обстеження”, – пояснює доктор Мюллер-Седжвік.
“Ми вважаємо, що дівчаткам і жінкам краще вдається так зване “маскування”, тобто засвоєна поведінка, яка дозволяє їм виглядати так, ніби вони не мають жодних проблем”, – підкреслює він.
Ще одним важливим фактором, що призводить до пізньої або неправильної діагностики, є гендерні норми й очікування суспільства, додає К’яра Сервілі з ВООЗ.
За її словами, необхідно провести додаткові дослідження, щоб з’ясувати, як генетика, гормони і статеве дозрівання впливають на відмінності в симптомах РДУГ.
Чому жінкам частіше діагностують СДУГ (РДУГ) у дорослому віці
Численні дослідження свідчать: у дорослому віці гендерний розрив у діагностуванні РДУГ скорочується.
Основна причина в тому, що жінки “частіше, ніж чоловіки, звертаються за психіатричною допомогою”, пояснює Алі Кандегер, психіатр з Туреччини, де кількість людей, що страждають на РДУГ, перевищує середньосвітовий рівень.
Інший турецький психіатр Дідем Сукуллуоглу Дікічі розповідає, що в останні роки він виявив синдром дефіциту уваги та гіперактивності у десятків жінок.
Його пацієнтки скаржилися на вигорання, емоційне виснаження і часто не підозрювали про свій справжній діагноз. Серед них є дуже успішні жінки, “перфекціоністки, які люблять усе контролювати”.
Але заради успіху їм доводиться постійно долати себе, каже психіатр.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Багато жінок навіть не підозрюють у себе РДУГ, кажуть лікарі
Він наголошує, що серед його пацієнтів є група жінок старше 40 років із симптомами перименопаузи – перехідного періоду перед менопаузою.
“І там не просто відчуття жару і припливи. Іноді це когнітивні порушення, які можуть посилювати вже наявний дефіцит уваги, пов’язаний з РДУГ”, – пояснює психіатр.
Сплеск діагнозу та його причини
В останні роки кількість діагнозів РДУГ зросла у багатьох країнах світу.
Наприклад, в Англії таких пацієнтів за останнє десятиліття стало втричі більше.
У США у 2022 році діагноз РДУГ отримали 7,1 млн дітей і підлітків – це на мільйон більше, ніж у 2016-му.
Дослідження 2023 року показало, що до більшого сплеску РДУГ як у дітей, так і в дорослих, призвела пандемія COVID-19.
РДУГ і гаджети
З ростом цифрового контенту, який отримують діти і дорослі, люди часто запитують, чи існує зв’язок між екранним часом і розвитком РДУГ.
“Є дослідження, присвячені тому, скільки часу діти з РДУГ і без нього проводять за екранами, і зазвичай вони свідчать, що діти з РДУГ проводять більше часу. Але це свого роду питання курки та яйця”, – каже доктор Мюллер-Седжвік.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Тривала взаємодія з екраном може погіршити симптоми РДУГ, але не є причиною хвороби
Соцмережі та відеоігри призводять до викиду дофаміну, якого особливо потребують люди з цим синдромом, оскільки дофамін стимулює роботу мозку, пояснює він.
Як свідчать дослідження, тривале перебування перед екраном може посилювати симптоми цієї хвороби у дітей, але чи є причиною її розвитку – важко оцінити, додає Мюллер-Седжвік. Доказів цього наразі немає.
Як лікують РДУГ?
Щоб поставити діагноз, необхідно детально вивчити спосіб життя пацієнта. Більшість проблем дорослої людини мають коріння в дитинстві.
Наприклад, у Британії лікарі спочатку пропонують “розумну адаптацію” і “модифікацію оточення”, перш ніж призначати ліки.
Що ж до медикаментів, то це зазвичай стимулятори, амфетаміни чи метилфенідати, які зменшують симптоми РДУГ завдяки збільшенню кількості певних хімічних речовин у мозку.
Однак при неправильному застосуванні обидві категорії препаратів можуть викликати звикання.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Ліки проти РДУГ можуть суттєво змінити життя людей, але їх потрібно застосовувати правильно
Тим, хто не переносить ліки, медики рекомендують когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), яка передбачає глибше розуміння симптомів і управління ними.
Доктор Кандегер також рекомендує фізичну активність і вправи на уважність, які допоможуть зосередитися на поточному моменті й усвідомити свої почуття й думки.
“Наприклад, краще не їсти перед телевізором чи гаджетами. Також треба робити перерви і дозволяти собі просто розслабитись й відпустити непотрібні думки”, – каже він.
