Смерть близької людини — тяжке випробування, яке, на жаль, часто супроводжується вирішенням майнових питань. Розподіл спадщини, особливо якщо померлий не залишив заповіту, може стати складним та заплутаним процесом для родини.
Редакція Новини.LIVE розглянула питання спадкування саме за законом, тобто у випадках, коли спадкодавець не залишив заповіту.
Спадкування за законом: черги та умови
Спадкування нерухомості — це перехід майнових прав та обов’язків від померлої особи (спадкодавця) до її правонаступників (спадкоємців). За відсутності заповіту, складеного спадкодавцем за життя, спадкування відбувається виключно за законом, тобто відповідно до встановленої законодавством черговості.
Цивільний кодекс України чітко визначає п’ять черг спадкоємців за законом. Кожна наступна черга отримує право на спадщину лише у разі повної відсутності спадкоємців попередньої черги, або якщо вони добровільно відмовилися від спадщини, або ж були усунені від неї за рішенням суду.
Перша черга спадкоємців — це найближчі родичі спадкодавця: діти (у тому числі усиновлені), чоловік/дружина та батьки (усиновителі). Вони мають абсолютно рівні права на спадщину, тобто майно померлого ділиться між ними порівну, без будь-яких переваг.
Друга черга — рідні брати та сестри спадкодавця, а також його дідусь та бабуся як з боку батька, так і з боку матері.
Третя черга — дядьки та тітки спадкодавця.
Четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до дня відкриття спадщини (так звані “цивільні” чоловік/дружина).
П’ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Важливо зазначити, що спадкоємці кожної черги мають право на так звану обов’язкову частку у спадщині, незалежно від того, хто був зазначений у заповіті (якщо він раптом був складений, але не набув чинності), якщо вони є неповнолітніми, непрацездатними або мають інвалідність.
Процедура оформлення спадщини без заповіту: крок за кроком
Для оформлення спадщини за законом, тобто без заповіту, необхідно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (останнім місцем проживання спадкодавця).
Перший крок — це подання заяви про прийняття спадщини протягом чітко визначених шести місяців з дня смерті спадкодавця. Заява подається особисто спадкоємцем або його уповноваженим представником, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Другий крок — ретельний збір всіх необхідних документів:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документ, що підтверджує останнє місце проживання спадкодавця;
- документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо);
- документи, що підтверджують право власності спадкодавця на майно, яке входить до складу спадщини;
- паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця.
Третій крок — отримання свідоцтва про право на спадщину після закінчення шести місяців з дня смерті спадкодавця. Свідоцтво видається нотаріусом на підставі поданих документів та заяви про прийняття спадщини.
Четвертий крок — реєстрація права власності на успадковане майно у відповідних державних органах. Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець стає повноправним власником майна та може розпоряджатися ним на свій розсуд.
Особливості спадкування нерухомого майна без заповіту
Оформлення спадщини на нерухоме майно (квартиру, будинок, земельну ділянку тощо) без заповіту має свої особливості. Крім загального переліку документів, необхідно також надати документи, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо), а також технічний паспорт на нерухоме майно.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно необхідно звернутися до органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для реєстрації права власності спадкоємця.
Податкові аспекти спадкування без заповіту
Спадщина, отримана за законом, тобто без заповіту, оподатковується відповідно до чинного законодавства. Як правило, спадкоємці першої черги (діти, чоловік/дружина, батьки) звільняються від сплати податку на спадщину. Проте, в інших випадках може бути нараховано податок на дохід, отриманий у вигляді спадщини.
Спадкування за законом, особливо у випадках відсутності заповіту, — це надзвичайно важливий правовий механізм, який забезпечує перехід майнових прав та обов’язків від померлого до його спадкоємців. Знання законодавства, що регулює спадкові відносини, є запорукою успішного та безпроблемного оформлення спадщини без заповіту.
Раніше ми розповідали, що передача майна у власність може бути здійснена шляхом укладення договору дарування. Цей варіант вважається багатьма найвигіднішим, проте не слід забувати про податки та витрати на оформлення документів.
Також ми повідомляли, що спадкове майно включає в себе не тільки земельні ділянки, але й усе, що на них знаходиться: будівлі, водойми, лісові насадження та інші об’єкти.
